16 грудня Філіпу К. Діку виповнилося б 90 років, до яких він навряд чи дожив би у цьому земному втіленні — однак якщо ви знайомі з історією містичного прозріння письменника, то знаєте, що все не так очевидно. Можливо, це саме він живий, а всі ми — ні. У будь-якому разі, нам доводиться майже безальтернативно мати справу з цією реальністю, тому до знаменної дати редакція підготувала скромний кількісно, однак об’ємний за хронометражем плейліст, під який легко можна здолати пару романів Діка, які вже зачекалися своєї черги на полиці.

Essaie Pas — New Path

Почнемо з цьогорічної перлини — концептуального альбому за мотивами “Затьмарення” від канадського сімейного дуету Essaie Pas. New Path — назва реабілітаційної клініки, до якої у фіналі роману потрапляє протагоніст Боб Арктор, і це значить, що змістовно альбом перш за все зосереджується на наслідках: наркотичної залежності, медійного тиску та дедалі більшого розриву між внутрішнім світом особистості та надмірними вимогами соціуму. Музична складова альбому ретельно збирає холодну параноїдальну атмосферу з технобітів, мінімалістичних аналогових синтезаторних мотивів, стриманих аранжувань та відстороненої начитки тексту — дистопічна музика як вона є. До альбому також докладається бонусна збірка реміксів.

Schlang — Little Information Deposits

Ми достоту не впевнені, чи має весь цей реліз безпосередній стосунок до творчості Діка (один трек не рахується), однак не змогли пройти повз. Schlang — дует бруклінських продюсерів, що нарізає чудову мультижанрову електроніку з глітчами та брейкбітом. Що ж до Діківського настрою, технофутуристичності та кіберпанку, їх на Little Information Deposits більш ніж удосталь, тож альбом напевно захочеться прослухати не один раз.

The Cube Of Unknowing — The Religious Experience Of Philip K. Dick

Експериментальний чотиритрековий реліз від винахідливого ірландця, який живе у Німеччині. Френсіс Гірі має академічну освіту й пише як класичну інструментальну музику, так і твори з використанням сучасних електронних технологій (наприклад, у нього є альбом алгоритмічних композицій, присвячений шаховому двобою Гаррі Каспарова проти комп’ютера). Тож звучання релізу найбільше нагадує альбом Time Mashines від Coil, однак абстрактна естетика вдало пасує музичному осмисленню релігійного досвіду Діка, забезпечуючи повноцінне занурення.

Kongrosian — The exit door leads in

Дуже неочевидна присвята Діку від авангардного італійського духового тріо Kongrosian. П’ятдесят хвилин частково написаного, а частково імпровізованого музичного безумства у кращих традиціях сучасної академічної сцени; цей реліз не порекомендувати будь-кому, однак дуже хочеться порадити підготовленому слухачеві. Тільки зважайте на можливу реакцію рідних та сусідів.

Levente — The Dowland Shores (of Philip K. Dick’s Universe)

Наступний реліз — передусім для любителів саундтреків до обох частин “Того, хто біжить по лезу”: триб’ют творам Діка від угорця, який живе у Лондоні. Levente — великий прихильник Вангеліса, Клауса Шульце та Tangerine Dream, а тому альбом дотримується стилю старих майстрів: це світла атмосферна електроніка з прозорими гармоніями та м’якими інструментальними пульсаціями. Серед джерел натхнення — найвідоміші романи письменника та декілька оповідань, а чотири композиції “Flow” переосмислюють твори улюбленого композитора Діка, Джона Дауленда, на сучасних синтезаторах: це ті самі “береги” людськості, до яких хочеться прямувати у неспокійному океані творчості фантаста. Приємним бонусом є детальні авторські описи концепції кожного треку для слухачів, які не читали той чи інший твір.

Various Artists — The Human Condition: Dedications to Phillp K. Dick

Насамкінець — справжній подарунок для гігантоманів: величезна 44-трекова (можливо, кількість композицій посилається на кількість романів письменника) благодійна компіляція, кошти від якої надходять організації, що саджає дерева та відновлює зелений шар планети. Початок збірки, може, й не дуже бадьорий, однак вона непогано розкривається до середини. Прослухати компіляцію за один раз, звісно, неможливо, однак її якраз може вистачити на прочитання середнього роману Діка — настрій вона створює цілком доречний.

Якщо й цього комусь не вистачить (зрештою, літературний спадок у письменника чималий), Openculture пропонують приємний бонус для користувачів Spotify — одинадцятигодинний плейліст улюбленої класичної музики Діка. Невідомо, чи допоможе він повторити досвід фантаста та побачити знаменитий рожевий інформаційний промінь, але чому б не перевірити самотужки?