Центр українського індустріального музичного руху остаточно перемістився до Нової Каховки, і це варто визнати як факт. Поки великі міста конвертують урбаністичність у гітарні балади й примітивні синтезаторні мотиви, час від часу намагаючись вмилостивити божеств нойз-фестами, учасники дуету Kadaitcha з гідною захоплення регулярністю випускають нові альбоми, щоразу розсуваючи образні й звукові межі постіндустріальної електроніки (а в перервах завалюючи слухачів релізами найрізноманітніших сайд-проектів, але це вже абсолютно інша історія). Причому якщо ви вважали, що power electronics чи death industrial – це типова осіннє-зимова музика, що допомагає пережити довгі ночі холодного сезону, дует вже готовий вас переконати: немає нічого логічнішого й водночас незатишнішого, ніж добряча порція аналогового літнього нойзу.

Асоціативний ряд нового альбому Kadaitcha цілком підпорядковується назві. Southern Phlegm – це характеристика і температурного режиму, і стану речовини, і майже фізіологічного трактування звукової субстанції. Саме фізіологічність музичних текстур виходить на перший план: простір насичений монотонними низькими пульсаціями, щільними, наче тертя твердих космічних тіл, гітарними рифами й виском непідвладних ідентифікації шумових елементів. Південь новокаховців не має нічого спільного з туристичною принадою: це територія безжальних степових вітрів, вологої спеки, від якої в легенях постійно накопичується слиз, і чорної, мов лавкрафтіанський жах, землі, що поглинає будь-які світлі сподівання.

Southern Phlegm містить усього чотири треки, але вони вичерпно охоплюють різні рівні спостереження за реальністю. У Phagocide уявляється хиже й агресивне середовище мікроорганізмів, що пожирають одне одного в боротьбі за виживання; у Sewerbound – світ підземних комунікацій, населених підсліпуватими істотами з найвіддаленіших куточків підсвідомості, які вслухаються у фоновий шум людських радіотрансмісій, намагаючись вловити в химерному посланні вісточку про себе. З трохи іншого тіста зліплений трек Datura, що розгортається багатогранним ритуальним калейдоскопом із майже інтимним шерехтінням перкусії та хаотичними мелодичними пасажами; він то доволі несподівано атакує густою масою гітарного звуку, то знову відступає в площину імпровізацій на фоні монотонної ритмічної ходи. Нарешті, Vulpine Sacrifice нагадує дзижчання рою комах, що бенкетує на кістках падла, поглинаючи рештки м’яса; неприродні й жалібні зойки духових, що прориваються крізь стіну звуку, органічно вливаються у загальну гіпнотичну картину, скрегочучи по оголених нервах і змушуючи здригатися після кожного болісного високочастотного вигуку.

Порівняно з попередніми роботами дуету, у Southern Phlegm набагато менше людського й конкретного: це відвертий і незаретушований постмортем, випадковий зріз абстрактного підсвідомого кошмару, виліплений з уламків та уривків, достатньо означених для мінімального впізнавання, але недостатньо проговорених, щоб схильний до узагальнень розум склав їх у цілісну логічну картину. Гарячкове й дуже натуралістичне марення, яке можна – і майже напевне доведеться – пережити, якщо літнього полудня на півдні зійти зі звичної стежки та ступити углиб степової пустелі, де розжарене повітря розмиває контури знайомих форм, а безжальні сонячні промені плавлять пам’ять та викривлюють сприйняття, стираючи поняття часу, напрямку та мети.

Ступаючи на територію нового альбому Kadaitcha, будьте обачні й не забувайте, хто ви й навіщо сюди зазирнули.

Bandcamp

Facebook