Розгорніть мапу країни та спробуйте просто зараз згадати, що ви знаєте про її андеграундне музичне життя. Київські клуби на Нижньоюрківській? Безперечно. Харківський блек? Авжеж. Але поціновувачі експериментальних жанрів та атмосферної електроніки неминуче відзначать понад двадцятирічне постачання хорошої музики з маленького міста Херсонської області ― Нової Каховки. Чи то близькість навколишнього хтонічного степу цьому посприяла, чи то індустріальне минуле міста, заснованого паралельно з будівництвом Каховської ГЕС, але найпершим і вирішальним фактором був невгасимий ентузіазм місцевих музикантів. Юрій Самсон, Андрій Кожухар, Едуард Соломикін, Дмитро Ляпіса та їхні колеги доклалися до низки визначних явищ української сцени: Едвард Сол активно розвивав напрямок експериментальної електроніки та опікувався культовим лейблом Quasi Pop, Самсон та Ляпіса записували альбоми важливого для 2000-х гурту Biblioteka Prospero й організовували локальні фестивалі Buddha Noise та Кровь Электрическая, а дует Самсон‒Кожухар останні п’ять років віддувається чи не за всю українську індустріальну сцену надзвичайно плідним та цікавим проєктом Kadaitcha ― і це якщо не перелічувати численні сайд-проєкти та творчі колаборації.

Величезний доробок місцевого ком’юніті мандрував як українськими, так і зарубіжними лейблами, однак цілком закономірно потребував власного ― тим паче прискіпливість музикантів до якості релізів призвела до накопичення невиданого матеріалу, якому конче потрібна на майбутнє власна платформа. Такою платформою відтепер стане лейбл Despot, який слугуватиме водночас архівом, дайджестом та вісником нових ініціатив новокаховської сцени, збираючи довкола себе як уже відомі, так і нові імена. Доволі логічним першим кроком для подібної ініціативи є випустити певний семплер, і саме таким стане компіляція Ordeal. Сім її треків ― абсолютно свіжі й написані спеціально для нагоди: це не збірка найкращого, а радше спроба зафіксувати поточну мить творчого розвитку спільноти ― мінливої, розмаїтої та вільної у власному самовираженні. 

Попри загальну спільність жанрової зацікавленості, уявлення про неї в учасників дуже індивідуалізоване. Сольний проєкт Юрія Самсона Starless деконструює звичні музичні структури ― свідомість уявного протагоніста у треку November розпадається разом з осіннім занепадом природи, і з нею розкладається аудіальний наратив, вириваючи окремі елементи оповіді з контексту та мозаїчно їх переаранжовуючи. На протилежному кінці спектру ― проста, гармонічно впорядкована та тембрально насичена композиція сольного проєкту Андрія Кожухаря Kojoohar, Copy 83; а от Black mind factory, спільний трек двох музикантів під монікером Kadaitcha, органічно балансує на межі ритмічної монотонності та майже первісної нестримності.

Окрасою збірки є два треки від нових для слухача проєктів, Limanenko та Leoal. Сольне творіння Леоніда Ліманенко Sneaking up on a Burnt Offering ― це нестримне ритуальне плетиво семплів, фортепіанних сплесків Гліба Андріанова та спорадичних реплік різноманітних інструментів, нанизаних на примарний джазово-нойзовий кістяк; ідеальний саундтрек для динамічної медитації чи випробовування змінених станів свідомості. Спільна ж композиція з Олесею Незамайковою, Ortёa Codra, зберігає мультиінструментальне аранжування, однак додає до ансамблю розлогі вокальні партії, а жанрово перетікає у протяжне атмосферне полотно.

Композиції, чи то пак п’єсі почесного учасника збірки Edward Sol, Des Sols Humides, вдається буквально упредметнювати звукову матерію, працюючи з нею в алхімічному ключі: різні елементи загальної фактури мають свою текстуру, густину та запах, взаємодіють у пливкому просторі та розчиняють межу між твердим реальним світом слухача і вогким мерехтінням музичного твору. Доповнює ж компіляцію трек від Biblioteka Prospero, без яких просто не могло обійтися в розмові про новокаховську музику. Переважна частина матеріалу цього знакового гурту за понад десять років випуску релізів мала важливу текстову складову, однак музика цілком здатна на ведення власної оповіді суто аудіальними засобами. Тож трекові Virgin вдається розгорнути справжнє сценічне дійство без жодного слова, за допомогою гамеланоподібних резонансів перкусії та плетива електронних відлунь.

Вагомою перевагою андеграунду завжди була його незалежність від моди, комерційних трендів та обсягів авдиторії, і Нова Каховка мусила б стати важливим прикладом паралельного музичного існування, непідвладного руйнівній силі історії ― бо вона вже сама є історією. Впертий поступ цього взірцевого індивідуалізму не вдалося спинити жодним зовнішнім обставинам, тож варто лише підтримати новий життєвий етап новокаховської сцени та всіляко стимулювати її подальшу діяльність щирою слухацькою увагою.

Підтримати на Bandcamp