Адам Дарський, він же Нергал, заслужений єретик, харизматичний вокаліст і просто вродливий чоловік, що вже чверть століття стоїть за чудовим гуртом Behemoth, напередодні сорокаріччя вирішив порадувати себе альтернативним сайд-проєктом Me And That Man. “Me” – це, власне, сам Нергал, а “That Man” – Джон Портер, британський музикант, що замолоду переїхав до Польщі. Разом вони створили “Songs of Love and Death”, альбом доволі бадьорої й різнопланової американи, від легшого й традиційнішого кантрі до насиченішого блюз-року з езотеричним ухилом. Згодилося все – важкі стомп-бочки, банджо, губні гармоніки, електроорган, дитячий хор та суворі чоловічі голоси; результат – чимось передбачуваний, чимось суперечливий, але для вуха й ока приємний.

Будувати ваговиті припущення щодо творчого задуму авторів марно  – від самого запуску проєкту Адам дав зрозуміти, що ставиться до нього доволі просто і не прагне витискати зі старої фанбази одноголосне схвалення. Слухачеві таке саме просте ставлення може чимось і завадити: хітовий потенціал пісень не завжди очевидний із першого знайомства, а енергійний стартовий настрій до кінця дебютного альбому дещо розпорошується. Втім, за третього-четвертого прослуховування враження вирівнюється, а смислові елементи впорядковуються, тож не поспішайте ставити хрест на матеріалі Me And That Man, якщо відносинисклалися не одразу – ця музика потребує певної витримки.

В цілому ж головна особливість “Songs Of Love And Death”, його плюс та мінус водночас – це помітна різниця між двома емоційно й концептуально несхожими композиторськими стратегіями. Пісні Адама та Джона, хоч і складаються у єдину жанрово-стилістичну картину, потребують різних механізмів сприйняття. Саме Нергалів матеріал звучав під час попередньої рекламної кампанії, й початкове враження щодо проєкту, сформоване міцною “My Church Is Black” та двома гірко-солодкими баладами “Cross My Heart And Hope To Die” (зі згаданим уже дитячим хором у найкращих потойбічних традиціях) і “Ain’t Much Loving”, під час знайомства з повним альбомом потребує серйозної корекції. Серед інших безперечно вдалих пострілів Дарського – сильний та сексуальний біблійний парафраз “Magdalene” і лаконічний ритмічний бойовик “Love & Death” із короткою кодою: “In the end of the day there is no one to blame, love and death, it’s all the same”. На цьому фоні матеріал Портера, попри жвавість та талановитість проробки, все ж здається традиційнішим та менш вигадливим. Менша музична виразність наповну компенсується повторюваними структурами та чіткою, навіть прямолінійною жанровою визначеністю, що створює швидкий ефект упізнаваності, але цим пісням бракує Нергалівських магії й принадливості, здатних вдихнути авторську своєрідність навіть у традиційні правила творчої гри.

Поза сумнівами, Me And That Man супроводжує якісний маркетинговий розрахунок, тож заплановані тури й потужна інфопідтримка легко забезпечать проєкту нову авдиторію. Однак ми симпатизуємо Нергалу не тільки за безперечні музично-комерційні успіхи, але й за сміливість виносити у простір на межі популярного андеграунду й мейнстриму серйозні теми та образи. Слова “My church is black, my Christ is cold, my cross is pale, hell is my home” навіть у наші порівняно вільні часи пролунають не з кожної фестивальної сцени й не з кожного радіоприймача, наскільки якісний музичний супровід їх не обрамлював би. Окрім сегменту поціновувачів американи, проєкт Адама та Джона може особливо припасти до душі фанатам King Dude, знаного прихильника дорослих тем та щирого люциферіанця. Кліп “My Church Is Black” і справді скидається на перезнятий із бюджетом кінгдюдівський “Fear Is All You Know”, от тільки Нергал із його чудовою спортивною формою, стрижкою з барбершопа й бездоганним естетичним смаком може спокійно дозволити собі роздягнутися в кадрі. Чого Me And That Man зі старту не бракує, так це стилю, навіть якщо всі подальші альбоми вони записуватимуть доволі ліниво. Поки ці стрункі чоловіки у крислатих чорних капелюхах та модних ковбойських чоботах будуть неквапливо розмірковувати для нас про тотожність життя та смерті, їм багато чого можна вибачити.

Офіційний сайт

Facebook

Придбати альбом