Темний лицар австралійського андеграунду Bain Wolfkind повернувся з новим лонгплеєм “Hand Of Death” – і цього разу, здається, йому вдалося винайти дещо принципово нове, зберігши при
Давид Храпла — один з найнезвичніших учасників компіляції “Дніпровія”, що відкрив для нас цілий несподіваний сегмент польської музики, пов’язаний з польовими записами. Зацікавившись, ми трохи розпитали Давида про специфіку його роботи та життя в маленькому індустріальному містечку, звідки можна не тільки активно докладатися до національної сцени, але й cтворювати нові сенси самотужки.
Розкажи трохи про себе. Як ти зацікавився індустріальною сценою, field recording та роботою зі звуком? Чия творчість і які обставини надихали на це?
Привіт, мене звати Давид Храпла, і я багато років беру активну участь у постіндустріальній сцені. Також організовую концерти зі знайомими артистами під назвою “Дивна подія”. Мене завжди цікавили нетрадиційні звуки, тому я природно почав шукати їх за межами масової культури — не лише в індастріалі, нойзі та експериментальній музиці, але й у гардкор-панку, дабі, техно, металі та польових записах. Дізнавався я про цю музику від друзів, а також із зінів, а зараз — із присвячених цій музиці сайтів.
Фото – Ewa Baran, HOYM Industry Fest
Щодо джерел натхнення, то найбільше з них — це середовище мого життя. Тут щодня чути шум роботи металургійного заводу, що змішується зі звуками навколишньої природи. А творчість, яка мене надихає, належить до індустріальної музики, техно, гардкор-панку, дабу та металу.
Ти записуєш переважно звукові пейзажі свого міста? Розкажи про нього.
Я мешкаю в маленькому індустріальному містечку Завадзьке, де з 1836 року існує металургійний осередок. Містечко оточене густим лісом та мальовничими луками. Саме тут, на природі, я часто записую свої звуки.
Яку техніку і мікрофони використовуєш для запису? Чи маєш власні хитрощі процесу?
Користуюся рекордером Sony моделі PCM-D50 з високочутливими електретними мікрофонами, які можна розташувати в позиції X-Y чи широкого стерео. Також використовую мікрофони-вкладиші з серії OKM фірми Soundman. Намагаюся підбирати техніки запису так, аби вони найліпше відображали джерело звуку.
Чим для тебе є ці польові записи? Що саме ти намагаєшся вловити чи підкреслити ними?
Особисто для мене польові записи є надзвичайно важливим і невід’ємним аспектом роботи зі звуком, тому що саме з них я переважно створюю свою музику. Мої останні виступи на 90 відсотків складаються з попередньо записаних звуків навколишнього середовища. Мені також подобається пов’язана з записами невідомість, бо навіть якщо знаєш, у яке місце прямуєш, ніколи не дізнаєшся заздалегідь, що саме потрапить на запис.
На яких фестивалях чи концертах тобі доводилося виступати, і які локації найбільше запам’яталися?
Найбільше мені запам’яталась порожня готична зала на coWiF19 — Вроцлавському індустріальному фестивалі під час пандемії коронавіруса. Крім того, я виступав на фестивалях Kalisz Ambient, Bez Kontroli, Dziwny Event, Front Fabric, Defibrylator, Make Some Noise та Hoym industry.
Фото – Ewa Baran, HOYM Industry Fest
Ти видавався на лейблі Saamleng, який присвячений суто field recording. Кого ще з колег за жанром можеш порекомендувати, і чому саме їх?
Вважаю, що все, що видавав Saamleng, гідне уваги. Особисто я порадив би “Himalaya and Karakoram Voices from Mountains 1971-2003” Богдана Янковського, “Deer Rut Time” Катажини Щерби, Анджея Заленського й Томека Мірта, “Mining Noise Monitoring” і “Windy Outside” Мірта. Всі ці записи зроблені в цікавих місцях і близькі моїй естетиці, тому до них я повертаюся найчастіше.
У яких ще музичних проєктах ти брав та береш участь?
Наразі я є учасником End Forest і записую альбом із Nam-Khar, а раніше був співавтором Antybiotix, Synapsis i Hated Bruit Kollektiv.
Поляки дуже підтримують Україну з початку війни. Наскільки українська сцена була відома в Польщі раніше?
Так, мене тішить ставлення більшості поляків, які підтримують воюючу Україну. Що стосується музики, думаю, вона досить відома і тривалий час випускалася такими лейблами, як нині, на жаль, неіснуючий Soulworm Editions, що випускав, наприклад, In Meditarium, Filivs Macrocosmi, First Human Ferro, Nihil Est Excellence; або ж AudioTong, що випускав, наприклад, Дениса Колокола чи спліт Kotra & Moljebka Pvlse.
Фото обкладинки – Ewa Baran, HOYM Industry Fest
Темний лицар австралійського андеграунду Bain Wolfkind повернувся з новим лонгплеєм “Hand Of Death” – і цього разу, здається, йому вдалося винайти дещо принципово нове, зберігши при
Кожен рік на цій планеті неминуче наближає нас чи то до Апокаліпсису, чи то до Нового Еону — точніше нам ніяк не дізнатися.