Алістер Кровлі ― настільки популярна серед музикантів постать, що інтернет-сторінки, які акумулюють інспіровану ним музику, захлинаються від обсягу інформації. Що й казати, референсами до нажаскішого окультиста століття відзначалися навіть Бітли, Девід Бові та Джиммі Пейдж, що вже казати про британське езотеричне підпілля. Авжеж, безпосередніх послідовників Кровлі та адептів Телеми, які б дотримувалися усієї необхідної ритуальної складової, й до сьогодні порівняно небагато; не бракує й справедливої критики як магічної системи, так і двозначних особистісних якостей самого брата Perdurabo. Однак складно заперечувати, що своїм “чини, як волієш” Кровлі подарував світові надзвичайно практичну та досі актуальну моральну модель: попри поширене помилкове уявлення, вона не лише не дозволяє вседозволеності, але й навпаки, потребує твердої дисципліни, однак розгортає при цьому непогані перспективи глибинного самопізнання.

До дня народження Кровлі редакція зібрала власний плейліст ― підбірку не найвідоміших, однак справді вартих уваги музикантів та альбомів, які так чи інакше зверталися до спадку Кровлі. Старе та нове, акустичне та електронне, динамічне та атмосферне ― обирайте на власний смак.

Coph Nia

Колишні резиденти культового Cold Meat Industry та один з найулюбленіших гуртів редакції, який послідовно представляв Телему на постіндустріальній сцені й наразі, на жаль, майже обмежив творчу діяльність. Засновник проєкту, Альденон ― суворий шведський телеміт із диявольською борідкою та потойбічним голосом ― зумів із мінімалістичного вокально-інструментального складу, магічно-орієнтованих текстів та низки дуже повільних і похмурих каверів (від The Rolling Stones до Front 242) створити ритуальну музичну дію, від прослуховування якої шкірою неминуче йде мороз. Знайомство з гуртом можна розпочати з чудового лонгплею 2007 року The Dark Illuminati, який увібрав у себе шедевральні Fire та Religion, атмосферного EP Qliphothic Phantasmagoria та альбому lashtal lace.

Ґрем Бонд

Легенда британського ритм-енд-блюзу 60-х, саксофоніст та органіст, чиї блискучі музичні таланти з лишком компенсувалися психічними та наркотичними проблемами, а також надмірним (на думку оточення Бонда) захопленням окультизмом. Музику його гурту The Graham Bond Organisation до кінця не розумів, схоже, ніхто; поп-авдиторія вважала її надто складною, а джазова спільнота ― надто гучною та рок-орієнтованою. Втім, це не завадило Бонду записувати у різному складі та з різними варіаціями назви чудові програмні альбоми, вже назви яких ― Love Is the Law, Holy Magick, We Put Our Magick on You — недвозначно пояснюють окультні уподобання творця, котрий із роками увірував, що є сином самого Кровлі. Так і не дочекавшись ані гідного визнання, ані комерційного успіху, Бонд нібито наклав на себе руки у віці тридцяти шести, кинувшись під колеса потяга. Однак історія все одно запам’ятала його як людину, без якої британська ритм-енд-блюзова сцена могла би бути геть іншою.

Альбом Holy Magick 1970-го року ― блискуча робота, що демонструє спектр зацікавлень та ерудицію Бонда: весь перший бік, наприклад, відведено 13-частинній сюїті з мантр, заклинань та фрагментів ритуалів. Тут і кабала, і єнохіанство, і друїдизм в одному флаконі, а загальне музичне полотно варте найвищої відзнаки.

Seven Ravens

Усіх гуртів, які використовували у творчості ті чи інші тексти Кровлі (особливо поетичні), не злічити, однак деякі музиканти підходять до справи дуже ґрунтовно. До складу детройтського проєкту Seven Ravens входять, між іншим, рідні брати самого Джека Вайта, а на їхньому неприкметному бендкемпі є кілька альбомів із начиткою книг Кровлі під непогану нуарну музику. Якщо Телема завжди асоціювалася у вас із психоделічною гітарою та чуттєвим саксофоном, це саме те, що вам потрібно.

The Green Man

Маловідомий міланський гурт із помітним телемічним ухилом загортає концептуальну складову у приємні гітарні та не дуже гітарні балади. Інформації про проєкт небагато, надто зважаючи на багаторічне мовчання, однак видавалися вони на одному лейблі зі Spiritual Front та Death in Rome, а до запису присвяченого Кровлі та Кеннету Ґранту альбому Musick Without Tears долучилися музиканти Death in June, Changes та інших даркфолкових колективів. Сам альбом поєднав усі можливі та неможливі жанри, від даркфолку і фолку до психоделічного року, легкого джазу й американи. Еге ж, так можна було.

Silence & Strength

Цей ізраїльський окультний проєкт випускав альбоми, присвячені Кровлі, Парацельсу та Майрінку, живі записи планетарних ритуалів, а також спільні треки з культовим кіберпанковим автором Кенджі Сіраторі. Альбом Saturn Return, присвячений, як неважко здогадатися, сатурнічному шляху, використовує як окремі тексті Кровлі, так і його концепції, представлені у супровідному матеріалі. Музика балансує на межі дрону та абстрактної електроніки та відзначається особливою тривожністю ― адже з Сатурном інакше не можна.

Alone in the Hollow Garden

Ритуальний проєкт невтомного румунського музиканта Дена Сербанеску (також він пише зразковий анґст-поп під назвою Tanz Ohne Musik) звертається до багатьох езотеричних течій і до спадку Кровлі зокрема ― як-от в альбомі Babylonian Bliss, присвяченому різним втіленням Богині Кохання. Як і належить справжній ритуальній роботі, альбом продавався в комплекті з амулетом, музично ж заспокоює та вводить у належний медитативний стан. Кровліанська міфологія фігурує також в інших роботах музиканта, наприклад, у записаному за мотивами особистого ритуалу EP Hadit : Nuit.