• Головна
  • Про нас
  • Рецензії
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Лейбл
  • Бібліотека
  • English
Андеграунд і контркультура в Україні // Underground and counterculture in Ukraine Андеграунд і контркультура в Україні // Underground and counterculture in Ukraine
Інтерв'ю

Звукові пейзажі індустріальної Польщі: інтерв’ю з Давидом Храплою

09.09.2022
Tags: Dawid Chrapla, field recording, Poland

Давид Храпла — один з найнезвичніших учасників компіляції “Дніпровія”, що відкрив для нас цілий несподіваний сегмент польської музики, пов’язаний з польовими записами. Зацікавившись, ми трохи розпитали Давида про специфіку його роботи та життя в маленькому індустріальному містечку, звідки можна не тільки активно докладатися до національної сцени, але й cтворювати нові сенси самотужки.

Розкажи трохи про себе. Як ти зацікавився індустріальною сценою, field recording та роботою зі звуком? Чия творчість і які обставини надихали на це?

Привіт, мене звати Давид Храпла, і я багато років беру активну участь у постіндустріальній сцені. Також організовую концерти зі знайомими артистами під назвою “Дивна подія”. Мене завжди цікавили нетрадиційні звуки, тому я природно почав шукати їх за межами масової культури — не лише в індастріалі, нойзі та експериментальній музиці, але й у гардкор-панку, дабі, техно, металі та польових записах. Дізнавався я про цю музику від друзів, а також із зінів, а зараз — із присвячених цій музиці сайтів.

Фото – Ewa Baran, HOYM Industry Fest

Щодо джерел натхнення, то найбільше з них — це середовище мого життя. Тут щодня чути шум роботи металургійного заводу, що змішується зі звуками навколишньої природи. А творчість, яка мене надихає, належить до індустріальної музики, техно, гардкор-панку, дабу та металу.

Ти записуєш переважно звукові пейзажі свого міста? Розкажи про нього.  

Я мешкаю в маленькому індустріальному містечку Завадзьке, де з 1836 року існує металургійний осередок. Містечко оточене густим лісом та мальовничими луками. Саме тут, на природі, я часто записую свої звуки.

Яку техніку і мікрофони використовуєш для запису? Чи маєш власні хитрощі процесу?

Користуюся рекордером Sony моделі PCM-D50 з високочутливими електретними мікрофонами, які можна розташувати в позиції X-Y чи широкого стерео. Також використовую мікрофони-вкладиші з серії OKM фірми Soundman. Намагаюся підбирати техніки запису так, аби вони найліпше відображали джерело звуку.

Чим для тебе є ці польові записи? Що саме ти намагаєшся вловити чи підкреслити ними?

Особисто для мене польові записи є надзвичайно важливим і невід’ємним аспектом роботи зі звуком, тому що саме з них я переважно створюю свою музику. Мої останні виступи на 90 відсотків складаються з попередньо записаних звуків навколишнього середовища. Мені також подобається пов’язана з записами невідомість, бо навіть якщо знаєш, у яке місце прямуєш, ніколи не дізнаєшся заздалегідь, що саме потрапить на запис.

На яких фестивалях чи концертах тобі доводилося виступати, і які локації найбільше запам’яталися?

Найбільше мені запам’яталась порожня готична зала на coWiF19 — Вроцлавському індустріальному фестивалі під час пандемії коронавіруса. Крім того, я виступав на фестивалях Kalisz Ambient, Bez Kontroli, Dziwny Event, Front Fabric, Defibrylator, Make Some Noise та Hoym industry.

Фото – Ewa Baran, HOYM Industry Fest

Ти видавався на лейблі Saamleng, який присвячений суто field recording. Кого ще з колег за жанром можеш порекомендувати, і чому саме їх?

Вважаю, що все, що видавав Saamleng, гідне уваги. Особисто я порадив би “Himalaya and Karakoram Voices from Mountains 1971-2003” Богдана Янковського, “Deer Rut Time” Катажини Щерби, Анджея Заленського й Томека Мірта, “Mining Noise Monitoring” і “Windy Outside” Мірта. Всі ці записи зроблені в цікавих місцях і близькі моїй естетиці, тому до них я повертаюся найчастіше.

У яких ще музичних проєктах ти брав та береш участь?

Наразі я є учасником End Forest і записую альбом із Nam-Khar, а раніше був співавтором Antybiotix, Synapsis i Hated Bruit Kollektiv.

Поляки дуже підтримують Україну з початку війни. Наскільки українська сцена була відома в Польщі раніше?

Так, мене тішить ставлення більшості поляків, які підтримують воюючу Україну. Що стосується музики, думаю, вона досить відома і тривалий час випускалася такими лейблами, як нині, на жаль, неіснуючий Soulworm Editions, що випускав, наприклад, In Meditarium, Filivs Macrocosmi, First Human Ferro, Nihil Est Excellence; або ж AudioTong, що випускав, наприклад, Дениса Колокола чи спліт Kotra & Moljebka Pvlse.

Альбом Давида на Saamleng

Фото обкладинки – Ewa Baran, HOYM Industry Fest

Поделиться ссылкой:

  • Click to share on Twitter (Opens in new window)
  • Click to share on Facebook (Opens in new window)
  • Click to share on Google+ (Opens in new window)

Related

Лейбл

Ліміналія – Містика, Магія, Міфологія (2017)

Музичний андеграунд, вільний від сформованих очікуваннями аудиторії рамок, має не лише більшу стильову свободу порівняно з мейнстримом, але й змогу звертатися до глибшого

Поделиться ссылкой:

  • Click to share on Twitter (Opens in new window)
  • Click to share on Facebook (Opens in new window)
  • Click to share on Google+ (Opens in new window)

Related

Oct 18, 2017
Khatacomb
0 Comments
Бібліотека

Як прочитати “Дім листя” Марка Данилевського і (не) збожеволіти

Деякі книги загадковим чином самі знаходять свого читача, причому саме тоді, коли йому це найбільше потрібно. Так сталося з “Домом листя” Марка Данилевського,

Поделиться ссылкой:

  • Click to share on Twitter (Opens in new window)
  • Click to share on Facebook (Opens in new window)
  • Click to share on Google+ (Opens in new window)

Related

Nov 21, 2018
Khatacomb
0 Comments
Newer Posts
Older Posts

Recent Posts

  • Підсумки 2022 року
  • Dawid Chrapla – The Voice of Steelworks (2020)
  • Casa Ukrania – Habal Garmin
  • Ця лімінальна осінь: Нові українські музичні рефлексії
  • Звукові пейзажі індустріальної Польщі: інтерв’ю з Давидом Храплою