• Головна
  • Про нас
  • Рецензії
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Лейбл
  • Бібліотека
  • English
Ukraine's Hidden Reverse Ukraine's Hidden Reverse
Лейбл

Starless – Lezo (2020)

05.05.2020
Tags: Kadaitcha, Starless

Чаша. Лист. Сага. Колір. Тиша. Води химерної нової епохи розступаються, розтоплюючи намули століть. Крига скресає, і з глибин незвіданого постає дивний світ, жити в якому зможуть не всі; збагне його той, хто перетворить свинець душі на чисте золото, хто пройде крізь вогонь і вкоріниться у землю, хто розсиплеться кольоровими скельцями вздовж битого шляху, яким ходили задовго до цього й ходитимуть іще вічність.

Сон свій ховаєш від Бога серцем рослини тонким. Сучасна українська музика осмислює себе на перехресті культур, на зламі парадигм, на межі стихій: поки антена вихоплює радіохвилі з заходу, темрява наступає з півдня, з електричних степів навколо Дніпра, і темрява ця жива та дихає на повні груди солоним повітрям творчої свободи. Вже багато років Нова Каховка перебирає на себе роль головного постачальника повнокровної експериментальної музики в країні, і слідом за густими, мов сни спекотної літньої ночі, альбомами дуету Kadaitcha з південного чорнозему народжується сольний витвір Юрія Самсона та його проекту Starless.

Шість композицій альбому Lezo – це більше ніж постмодерний звуковий калейдоскоп та алхімічна подорож творця; більше ніж чутливий до найменшого поруху танець на перетині академічного авангарду та класичної електроніки. Лезо музичного висловлювання розтинає саму плоть української землі, дістаючись глибинних тектонічних процесів, вириваючи з неї найвідвертіше зізнання: кожен з нас і є той самий новий світ, що робить крок у безодню, втрачаючи все – і злинає у наелектризоване небо розсипом нот та примарних нічних вогнів. У небі без зірок кожен з нас стає зіркою.

Кажи про синє, про безодню, кажи про кров, про червоне, кажи про кров у безодні; лист, що ниспадає у пастку блакитно-чорної темряви… У хащах співає джерельце, поряд чаша, напийся! Світ був приголомшений, коли зрозумів, хто приходив сюди, хто пив цю воду, хто більше не прийде; тепер світ самотній, як відтята рука, як відкинутий ящіркою хвіст, – сам собі Деміург, сам собі князь!

Обкладинка – Edward  Sol 

 Придбати (Bandcamp)

Поделиться ссылкой:

  • Click to share on Twitter (Opens in new window)
  • Click to share on Facebook (Opens in new window)
  • Click to share on Google+ (Opens in new window)

Related

Рецензії

Edward Sol & Howard Stelzer ― Warm Bones (2019)

Загалом музичні релізи не зобов’язані бути витворами мистецтва, але часом означити їх інакше просто неможливо. Так, Edward Sol (Едуард Соломикін), електронний музикант, якого

Поделиться ссылкой:

  • Click to share on Twitter (Opens in new window)
  • Click to share on Facebook (Opens in new window)
  • Click to share on Google+ (Opens in new window)

Related

Oct 21, 2019
Khatacomb
0 Comments
Рецензії

156 – “Memento Mori” (2016)

Психологические теории ХХ века дали нам лучшее понимание двух сил, определяющих человеческое поведение – Эроса и Танатоса, стремлений к жизни и смерти. Конечно,

Поделиться ссылкой:

  • Click to share on Twitter (Opens in new window)
  • Click to share on Facebook (Opens in new window)
  • Click to share on Google+ (Opens in new window)

Related

Sep 07, 2017
Khatacomb
0 Comments
Newer Posts
Older Posts

Recent Posts

  • Свято безпричинності: Абсурдний кіновсесвіт Кантена Дюп’є
  • Почути степ, приборкати ніщо: Інтерв’ю з Євгеном Ліром
  • Casa Ukrania & Wiseword.Nidaros ― “Забуті клейноди Півдня”
  • Відьми, небіжчики та інші потойбічні гості: осінній плейлист української музики
  • Подкаст №1: Будинки — не те, чим здаються