Можно тысячу раз слушать песни Psychic TV, можно не единожды ходить на их концерты, но все равно каждый раз это будет по другому.
Центр українського індустріального музичного руху остаточно перемістився до Нової Каховки, і це варто визнати як факт. Поки великі міста конвертують урбаністичність у гітарні балади й примітивні синтезаторні мотиви, час від часу намагаючись вмилостивити божеств нойз-фестами, учасники дуету Kadaitcha з гідною захоплення регулярністю випускають нові альбоми, щоразу розсуваючи образні й звукові межі постіндустріальної електроніки (а в перервах завалюючи слухачів релізами найрізноманітніших сайд-проектів, але це вже абсолютно інша історія). Причому якщо ви вважали, що power electronics чи death industrial – це типова осіннє-зимова музика, що допомагає пережити довгі ночі холодного сезону, дует вже готовий вас переконати: немає нічого логічнішого й водночас незатишнішого, ніж добряча порція аналогового літнього нойзу.
Асоціативний ряд нового альбому Kadaitcha цілком підпорядковується назві. Southern Phlegm – це характеристика і температурного режиму, і стану речовини, і майже фізіологічного трактування звукової субстанції. Саме фізіологічність музичних текстур виходить на перший план: простір насичений монотонними низькими пульсаціями, щільними, наче тертя твердих космічних тіл, гітарними рифами й виском непідвладних ідентифікації шумових елементів. Південь новокаховців не має нічого спільного з туристичною принадою: це територія безжальних степових вітрів, вологої спеки, від якої в легенях постійно накопичується слиз, і чорної, мов лавкрафтіанський жах, землі, що поглинає будь-які світлі сподівання.
Southern Phlegm містить усього чотири треки, але вони вичерпно охоплюють різні рівні спостереження за реальністю. У Phagocide уявляється хиже й агресивне середовище мікроорганізмів, що пожирають одне одного в боротьбі за виживання; у Sewerbound – світ підземних комунікацій, населених підсліпуватими істотами з найвіддаленіших куточків підсвідомості, які вслухаються у фоновий шум людських радіотрансмісій, намагаючись вловити в химерному посланні вісточку про себе. З трохи іншого тіста зліплений трек Datura, що розгортається багатогранним ритуальним калейдоскопом із майже інтимним шерехтінням перкусії та хаотичними мелодичними пасажами; він то доволі несподівано атакує густою масою гітарного звуку, то знову відступає в площину імпровізацій на фоні монотонної ритмічної ходи. Нарешті, Vulpine Sacrifice нагадує дзижчання рою комах, що бенкетує на кістках падла, поглинаючи рештки м’яса; неприродні й жалібні зойки духових, що прориваються крізь стіну звуку, органічно вливаються у загальну гіпнотичну картину, скрегочучи по оголених нервах і змушуючи здригатися після кожного болісного високочастотного вигуку.
Порівняно з попередніми роботами дуету, у Southern Phlegm набагато менше людського й конкретного: це відвертий і незаретушований постмортем, випадковий зріз абстрактного підсвідомого кошмару, виліплений з уламків та уривків, достатньо означених для мінімального впізнавання, але недостатньо проговорених, щоб схильний до узагальнень розум склав їх у цілісну логічну картину. Гарячкове й дуже натуралістичне марення, яке можна – і майже напевне доведеться – пережити, якщо літнього полудня на півдні зійти зі звичної стежки та ступити углиб степової пустелі, де розжарене повітря розмиває контури знайомих форм, а безжальні сонячні промені плавлять пам’ять та викривлюють сприйняття, стираючи поняття часу, напрямку та мети.
Ступаючи на територію нового альбому Kadaitcha, будьте обачні й не забувайте, хто ви й навіщо сюди зазирнули.
Можно тысячу раз слушать песни Psychic TV, можно не единожды ходить на их концерты, но все равно каждый раз это будет по другому.
Традиційно ми відзначаємо день народження Khatacomb компіляціями, але сьогодні, на триріччя вебзіну, вирішили випустити у світ третій альбом свого флагманського проекту, Casa Ukrania.